Головне управління ДСНС України Київської області застерігає мешканців Київщини щодо захворюваності на поліомієліт

Поліомієліт - це інфекційне захворювання, при якому уражається центральна нервова система, шлунково-кишковий тракт і лімфатична система. Хвороба є найпоширенішою причиною виникнення у дітей фізичних недоліків.

Вірус поліомієліту, потрапивши в організм, проникає в нервову систему через кров, уражає різні відділи, переважно рухові клітини спинного мозку, а також рухові корінці, які відповідають за рухи.

Вірус поліомієліту поширюється повітряно-крапельним шляхом (чхання, кашель) або за типом кишкової інфекції (через фекалії хворого). Основний засіб профілактики хвороби - вакцинація дітей.

Причини виникнення:

Збудник поліомієліту - вірус, який поширюється повітряно-крапельним шляхом, або разом з немитими продуктами і виділеннями хворої людини. Збудник захворювання досить стійкий, він здатний кілька місяців жити в молоці, овочах, у стічних водах і фекаліях. Однак, не зазнає впливу дезінфікуючими препаратами і високої температури. Це єдиний спосіб обробки предметів побуту або продуктів, що виключає зараження.

Інкубаційний період поліомієліту триває приблизно два тижні. Спочатку вірус потрапляє в кишечник і фіксується на слизових оболонках. Потім проникає в кровоносну систему, разом з кров'ю поширюється по всьому організму, впливаючи на внутрішні системи і органи. Особливо страждають головний і спинний мозок, оскільки вірус вражає не тільки клітини, але і відходять від мозку нервові закінчення.

Симптоми захворювання:

Симптоми поліомієліту в більшості випадків починаються з головного болю, діареї та підвищеної температури. Крім цього, відзначаються різні неврологічні порушення. Вірус в організмі проходить декілька основних етапів, які в медицині розрізняють таким чином:

інкубаційний період (тривалість становить від 2-х до 21 дня);

період предпаралітичний, діагностується млявість і слабкість м'язів (тривалість від 2-х до 6 днів);

паралітичний: м'язи стають важко керованими і більш щільними;

відновний (тривалість складає приблизно один рік);

період залишкових явищ, при якому зміни м'язів викликають деформацію кінцівки;

Діагностика:

Діагностика ґрунтується на даних лабораторних досліджень і клінічних проявах поліомієліту. Попередній аналіз встановлюють, виходячи з епідеміологічних даних і характерних проявів захворювання. Враховуються також дані про вакцинацію.

Остаточний діагноз ставлять, використовуючи вірусологічні дослідження. Вірус виділяють з носоглоткового слизу і випорожнень, рідше з цереброспінальної рідини. Щоб виявити рівень ураження рухових нейронів, користуються методом електронейроміографії, який дозволяє з точністю визначити електричну активність м'язів і нервів.

Поліомієліт - лікування і профілактика

Внаслідок епідеміологічної активності (високого ступеня заразності) людина, яка заражена вірусом поліомієліту, в обов'язковому порядку підлягає терміновій госпіталізації. Проводять лікування в інфекційних стаціонарах. Штучна вентиляція легенів призначається, якщо відзначається параліч дихальних шляхів, що призводить до летального результату. 

Кращою профілактикою поліомієліту є суворе дотримання гігієни (старанне миття продуктів харчування і рук). Не можна купатися в брудних водоймах, оскільки вірус може потрапити в організм разом з проковтнутою водою. В нашій країні проводиться обов'язкова вакцинація від поліомієліту, гарантує довічний імунітет. Перше щеплення роблять дитині в три місяці, другу - у 4,5 місяця, третій - в 6 місяців. Повторну вакцинацію проводять у 18, 20 місяців і 14 років.